- закритий
- техн. задви́нутый (закрытый), астр.; техн. закры́тый
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
закритий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до закрити. || закри/то, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Невидимий, прихований. •• Закри/ті пошко/дження мед. пошкодження, що не супроводжуються порушенням цілісності зовнішніх покривів тіла: струси, синці… … Український тлумачний словник
закритий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
карета — (закритий чотириколісний кінний віз на ресорах), тарантас, берлин; ридван (такий віз для далеких подорожей, запряжений 6 12 кіньми); фіа[я]кр (легкий найманий екіпаж у містах Західної Европи) … Словник синонімів української мови
глухий — а/, е/. 1) Який нічого не чує або недочуває. || у знач. ім. глухи/й, хо/го, ч.; глуха/, хо/ї, ж. Той (та), що нічого не чує або недочуває. || перен. Який не прислухається до чиєїсь думки, який нечуйно ставиться до людей; нечуйний, байдужий. 2)… … Український тлумачний словник
напівзакритий — а, е. Трохи, не зовсім закритий; наполовину закритий … Український тлумачний словник
безхмарний — а, е. 1) Не закритий або не вкритий хмарами. Безхмарне небо. 2) перен. Нічим не затьмарений; радісний, щасливий. Безхмарне дитинство … Український тлумачний словник
будинок — нку, ч. 1) Будівля, споруда, призначена для житла. 2) Науковий, культурно освітній, побутовий та інший державний заклад, установа, а також будівля, де він (вона) міститься. Будинок відпочинку. Будинок культури. •• Дитя/чий буди/нок закритий… … Український тлумачний словник
геркон — а, ч. Щільно закритий перемикач із пружинними контактами, що виготовлені з феромагнітного матеріалу й стикаються під впливом магнітного поля … Український тлумачний словник
герметичний — а, е, тех. Такий, що не пропускає рідини або газу; щільно закритий, непроникний … Український тлумачний словник
інтернат — у, ч. 1) Гуртожиток для учнів і студентів навчального закладу. 2) Закритий шкільний заклад, у якому учні навчаються та живуть … Український тлумачний словник
карета — и, ж. Закритий з усіх боків чотириколісний кінний повіз на ресорах. •• Каре/та швидко/ї допомо/ги спеціальна автомашина, що доставляє до лікарні хворого, який потребує негайної медичної допомоги, або лікаря до потерпілого чи хворого … Український тлумачний словник